24 лютого - День повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.

 24 лютого виповнюється 365 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку Москва розпочала проти України 9 років тому з окупації Криму у 2014 році.

Своєю збройною агресією Росія розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової безпеки, встановлену після Другої світової війни. Світ знову зіткнувся з режимом, який прагне силової ревізії кордонів і прямує до новітнього тоталітаризму. Цей режим назвали «рашизмом» для означення псевдоідеології, замішаної на поєднанні ідей фашизму й більшовизму, нацизму та євразійства, реваншизму і ксенофобії, що прикриваються «православ’ям» та «величчю російської культури».

Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну остаточно зірвало маску з агресивного путінського режиму, що 9 років прикидався «миротворцем» та «третьою стороною» у війні на сході України, поширюючи на весь світ дезінформацію, брехню про «Донецьку та Луганську народні республіки», які насправді є підконтрольними Москві окупаційними режимами в Донецькій та Луганській областях України. Путін намагався переконати світ, буцімто в Україні триває «громадянська війна».

За рік, що минув від повномасштабного вторгнення, Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.

Від 2014 року Україна бореться за суверенітет і соборність. Російський агресор тимчасово окупував окремі українські землі. Але всі вони обов’язково будуть звільнені. Україна переможе ворога й відновить територіальну цілісність.

Вистояли – переможемо!

Масниця, Масляна, Сиропуст або Колодій — свято, яке в Україні символізує прихід весни.

 Масниця, Масляна, Сиропуст або Колодій — свято, яке в Україні символізує прихід весни. У 2023 році Масницю відмічаємо в тиждень з 20 до 26 лютого. В давнину за тиждень до початку посту на вулицях уже тепліло, дівчата співали веснянки та проводили цікаві обряди.

Походження Колодію

До XVII століття Колодій відмічали аж декілька тижнів. Ще в язичницькі часи слов’яни вважали, що на Масницю зима вмирає, а весна воскресає. З приходом християнства в Київській Русі свято змінилося та стало частиною релігійного циклу свят, хоч традиції лишилися без змін. За радянських часів Колодій підмінили на гулянку з метою наїстися, напитися й битися «стінка на стінку».

Українське свято мало символізм, було часом для примирення, наповнення новою енергією весни. Тож тепер вам обирати: відзначати свято часів Трипільської культури чи радянське «свято живота» і бійок.

Колодка на ногу, влада жінок та інші особливі традиції Масниці

Свято було радісним, супроводжувалося забавами й цікавими обрядами весь тиждень. На Масницю неодруженим дівчатам і хлопцям в’язали на ногу дерев’яну колодку як знак осуду, що не побралися. За старовинними віруваннями, усі мали жити в парі, злагоді, щоб у світі панувала гармонія. Старші жінки прикрашали колодку стрічками, квітами й в’язали парубкам до ноги. Ті мали так ходити з колодкою весь тиждень або пригостити жінок солодощами для відкупу.

У понеділок Масниці збиралися разом і «колодкували»: пеленали колодку (палицю, полінце), що означало її народження. Упродовж тижня колодку хрестили, лікували, ховали й оплакували. Також дівчата могли прив’язати невелику колодку парубку до руки, а ті, щоб звільнитися, дарували намисто, хустки чи стрічки.

Колодій називали ще Бабський тиждень, бо це був час для зборів жінок у шинку, коли вони могли пити наливки, проголошувати тости і веселитися.

Що готувати на Колодій?

У тиждень до Великого посту українці їли та пили багато. Щедро частували гостей, приносили ласощі на посиденьки. Найпоширенішою стравою були вареники з сиром та маслом. Звідси і приказка «Чекайте, вареники, прийде і на вас Масниця». А ще поширеними були налисники, каші та локшина з молоком, пампухи, вергуни, гречаники, кисіль, сирники.

 М’ясо вже не вживали, тому страви готували з сиру й молочних продуктів. Але у перший день Масниці готували холодець зі свинячих ніжок, називали дійство «ніжкові заговини».

Святкувати Колодій варто з родиною чи в колі друзів. Звісно, влаштовувати незаміжнім хлопцям і дівчатам допит зараз уже ніхто не буде. Однак, чудову традицію примирятися, просити вибачення до Великого посту взяти для себе варто. Та й смачні вареники з рідними наліпити — гарне заняття на вечір! Зберігаймо старовинні традиції, бо без них можна й взагалі забути про свій рід

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України.

Тож з метою належного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні в бібліотеці презентувалася  інформаційно-літературна викладка  «Вільні духом і безстрашні серця».  

МАЙДАН І КПІ - це документальна книга про київських політехніків, які боролися за свободу і незалежність України, про київських політехніків, які віддали найцінніше своє життя – заради того, аби Україна була вільною, незалежною, демократичною країною. Герої цього видання - КПІшники, студенти і викладачі. Книгу було створено заради того, аби пам'ять про величезну самопожертву Героїв Небесної Сотні, воїнів АТД назавжди залишаються в серцях українців. Вона – нагадування всім нам про те, якою ціною здобувалась і здобувалася свобода та новий шанс для нашої країни стати справжньою європейською державою. В книзі використані фотографії та документи з архівів КПІ ім. Ігоря Сікорського, а також співробітників та студентів. Книга є у фонді бібліотеки.