26 квітня Міжнародний день пам'яті про чорнобильську катастрофу

 Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок.

 Минуло 38 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.

Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.

Низький уклін всім хто боровся зі страшною бідою. Пам'ять про Ваш подвиг не згасне у віках і збережеться в серцях народу.

 Пропонуємо книжкову виставку «1986 Чорнобильські хроніки» присвячену  роковинам з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

На виставці представлено видання у яких  описуються події на ЧАЕС у день аварії, подвиг ліквідаторів-чорнобильців, гіркі наслідки катастрофи для України та світу та спроби їх подолання.

1. Сінько, Василь Данилович. Зраджена земля [Текст] / В. Д. Сінько. - [К.] : Кравчук В. К., 2010. - 46 с. : фотоіл. - Бібліогр.: с. 31.

 

    Все моє життя пов’язане з багатостраждальною землею Київщини і особливо з Поліссям. Тут народився, тут навчався, тут пізнавав хліборобські премудрості, тут разом зі своїми земляками будував, вірив, що таки буде щасливе майбутнє, тут одержував ордени і медалі за досягнуті успіхи, тут жила і працювала моя родина і тут в числі перших довелося іти на зустріч Чорнобильській біді з тим, щоб допомогти людям побороти цього розперезаного монстра, який 26 квітня 1986 року (субота) о 1-ій годині 23 хвилини викинув свою смертоносну отруту, що осіла на десятках тисяч гектарів матінки Землі, яка тисячоліттями плекала, родила, ростила, приймала в своє лоно залишки людства від різних причин, фізіологічних, трагічних, військових, катастрофічних, але не такої, яка без запаху і сили стала планетарною катастрофою, яка до цього часу підкошує здоров'я батьків і підростаючого покоління.

А Земля? Вона ні в чому не винна, її зрадили ми, люди, які «посадили» тут, у чарівному краї, не зовсім вивчений з техніки безпеки об’єкт для виробництва дешевої електроенергії.

 2. Гусєв, Олег Петрович. Чорнобиль, біль наш довічний [Текст] : документально-публіцистична повість / О. П. Гусєв. - К. : Золоті ворота, 1996. - 220с., 8 арк. фотоіл.: фотоіл.

    У документально-публіцистичній повісті О. П. Гусєва, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, головного редактора «Профспілкової газети», розповідається про чорнобильську катастрофу що спіткала Україну у квітні 1986 року, а також про події й трудові звершення представників найрізноманітніших професій, в тому числі й профспілкових працівників, по ліквідації її наслідків протягом десятиліття, що минуло після катастрофи.

Сучасний погляд автора на проблему Чорнобиля, використання нових документів, спогадів і свідчень учасників ліквідації наслідків аварії не тільки яскраво відтворює незабутні трагічні події, а й ставить питання дальшого використання атомної енергії у народному господарстві, захисту навколишнього середовища від її шкідливого впливу.

 3. Гусєв, Олег Петрович. Віч-на-віч з Чорнобилем-86 і Закарпаттям-98 - й майбутні покоління [Текст] : документально-публіцистична повість / О. П. Гусєв. - К. : Видавничий центр "ДрУк", 1999. - 243 с., 8 арк. фото.

    У п’ятому томі Гусєва О.П. журналіста і письменника, колишнього кореспондента газети «Правда» по Україні, а нині головного редактора «Профспілкової Газети», Заслуженого журналіста України, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський атомній електростанції з весни 1986 року, розповідається про героїв двобою з колись «мирним» атомом, котрий розпочався у Чорнобильському районі в Україні 26 квітня 1986 року з перших же секунд після найбільшої у ХХ сторіччі техногенної аварії, яка сталася на четвертому енергоблоці ЧАЕС, й не припинятиметься ще багато століть.

У книзі, яка є продовженням своєрідної чотиритомної енциклопедії автора про чорнобильську трагедію – а над нею він працює вже більше 12 років – сотні маловідомих або вперше опублікованих фактів, тисячі прізвищ ліквідаторів, а також ряд унікальних фотознімків, зроблених О.П.Гусєвим безпосередньо на місцях битви з ядерним джином у 1986-1987 роках

 4.Сирота, Олександр Чорнобиль. Живий альбом / Олександр Сирота. – К. :ОСНОВА-ПРИНТ ПЛЮС. 2021. – 80 с. :іл.

Сьогодні Чорнобильська зона – це територія легенд, похмурих пейзажів і торжества природи. Водночас – це потенційний музейний комплекс міжнародного рівня, пам'ятка величезної техногенної катастрофи. Відвідати це місце хоча б один раз варто всім, переконані деякі колишні жителі Прип'яті. Відвідати й жити далі так, щоби на Землі не з'являлося нових мертвих міст…

  "Чорнобиль. Живий альбом" – книга-альбом про історію і сучасне життя Чорнобильської зони. Унікальні портрети людей, подій та природних ландшафтів зібрані під однією обкладинкою і оживають завдяки новітнім IT-технологіям.

 5. Купрієнко О. В. Чорнобильська хроніка. Люди / О. Купрієнко, А. Багірова ; [передм. П. Б. Котіна]. – Харків : Фоліо, 2021. – 205, [2] c. : іл.

  Це книжка – присвята героям, які ризикували своїм життям та здоров'ям задля порятунку мільйонів інших людей. Вона містить історії шістнадцяти борців за наші життя. Це свідки й учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: атомники, пожежники, медики, монтажники, оператори. Вони розповідають "по-рентгенівськи", безкомпромісно чесно. Згадують про власне становлення, про життя у місті Прип'ять до аварії; говорять про події, які пізніше назвуть техногенною катастрофою. Кожна сторінка книжки варта найуважнішого прочитання, адже не все ще сказане і почуте суспільством. Кожне слово, промовлене очевидцями тих подій, має величезну вагу для майбутніх поколінь. Справа живих – пам'ятати. 

6. Векленко О. А. Чорнобиль: етюди з натури / Олег Векленко ; [пер. з англ. Світлани Орлової]. – Харків : Фабула, 2019. – 141, [2] с. : фот. – Авт. та назва парал. укр., англ. – Текст та текстівки парал. укр., англ.

 

    Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художника, професора Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олега Векленка про його особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі у травні–червні 1986 року. Автор розказує, яким було повсякденне життя ліквідаторів у таборі неподалік станції, про примітивні засоби захисту і про те, що усвідомлення справжньої небезпеки прийшло набагато пізніше. Щирі історії про ті дні написані живою мовою і доповнені авторськими малюнками та фотографіями. 

Вічна слава ліквідаторам, які вступили в боротьбу з атомом і перемогли! Вічна пам'ять тим, хто пішов у небуття заради продовження життя на землі!

  Час очистить Прип'ять незглибиму,

  Оживуть і луки, і сади,

  Та Чорнобиль вічно берегтиме

  Хрест своєї чорної біди.

  Іван Гнатюк, "Гірка Зоря"

9 березня 2024 року виповнюється 210 років від дня народження українського письменника, художника, громадського діяча Тараса Шевченка.

Огненне слово його наскрізь проймало серце не тільки тих, кому близьке було народне горе, а й тих, кому й байдуже було до того. Всі дивувалися красі та силі тієї простої мови, якою Шевченко виливав свої вірші. Увесь світ став прислухатися до його мови, а на Вкраїні вірші приймали як благовісне, пророче слово.

                                                           П. Мирний

До Дня пам’яті пропонуємо відвідати книжкову виставку та переглянути список літератури.

 

Мені тринадцятий минало

Автор: Шевченко Т. Г.

Видавництво: Київ: Веселка

Рік: 1989

Сторінок: 288

Анотація: До цієї книжки увійшли вірші Тараса Григоровича Шевченка про тяжке життя селянських дітей за давніх часів кріпаччини, про материнське щастя й материнське горе, про людську мудрість, славну історичну минувшину, а також про велику любов до рідного народу.

 

  Вірші. Поеми

Автор: Шевченко Т. Г.

Видавництво: Харків: Фоліо

Рік: 2005

Сторінок: 350

Анотація: До видання увійшли всі вірші та поеми великого українського поета Т. Г. Шевченка (1814-1816), що передбачені програмою середньої школи, включаючи твори для позакласного читання. Представлені твори дають досить повне уявлення про творчість поета, яка піднесла українську літературу до світового рівня.

 

 

Усі твори в одному томі

Автор: Шевченко Т. Г.

Видавництво: Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун»

Рік: 2007

Сторінок: 824

Анотація: Вперше в історії української літератури в одному томі вміщено всю літературну спадщину великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка, автора творів, які принесли митцеві неперебутню любов українського народу та обезсмертили його ім’я. У книзі немає листування, критичних статей.

  

Кобзар

Автор: Шевченко Т. Г.

Видавництво: Київ : Дніпро

Рік: 1984

Сторінок: 606

Анотація: Збірник поетичних творів великого українського поета Т. Г. Шевченка (1814-1861) містить вірші, поеми, балади 1837-1861 рр., пройняті гострими соціальними мотивами, глибокими ліричними почуттями.

 

 

"Я так її, я так люблю…»:

Вибрані вірші та поеми

Автор: Шевченко Т. Г.

Видавництво: Київ: Либідь

Рік: 2004

Сторінок: 704

Анотація: У книзі містяться вибрані вірші та поеми Тараса Шевченка, написані в різні періоди його життя. Твори подаються в оригіналі та в перекладі російською мовою. Книга ілюстрована художніми творами автора, які дають уявлення про нього як про художника.

Для шанувальників поетичної та художньої творчості Тараса Шевченка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 березня Всесвітній день письменника

 «Всякий автор хоче писати так, щоб його зрозуміли; але при цьому потрібно писати про те, що варто розуміння» – писав Ж. Лабрюйер.

Неможливо уявити собі сучасне життя без літератури. Навіть ті, для кого читання не є улюбленим дозвіллям, стикаються з літературними творами, адже сценарій до фільму, стаття в журналі або газеті – це теж праця письменника.

3 березня відзначається Всесвітній день письменника. Свято ухвалили рішенням 48-го конгресу International PEN Club від 1986 року. День письменника святкують щороку майже у всіх країнах світу. Утім це не тільки професійне свято митців пера. У цей день закликають не забувати про те, що письменницька праця має нести правду і захищати свободу слова.

Роль письменника у суспільстві надзвичайно важлива. Письменник — це очі, думки та совість суспільства. Чесність, спроможність хоробро дивитися у вічі дійсності і відкрито говорити правду являють справжнього письменника. Його пильні спостереження, влучні здогадки та передбачення є відгуком часу і елементом формування відповідного пласту історії.

Завдання бібліотек, як інформаційних та просвітницьких центрів, донести до читача культурні надбання нації, ознайомити із творчою працею письменників краю, країни, світового письменства. Для цього бібліотеками організовуються зустрічі з письменниками, презентації книг, влаштовуються книжкові виставки. 

21 - лютого Міжнародний день рідної мови

 Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Як ту мову нам забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила.

У тій мові нам співали,

Нам казки казали,

У тій мові нам минувшість

Нашу відкривали.

От тому плекайте, діти,

Рідну свою мову,

Вчіться складно говорити

Своїм рідним словом.

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

 День Героїв Небесної Сотні 2024 року пройде під гаслом

"Залишаємося гідними своїх героїв"

19 лютого – День Державного Герба України

 

    Державний герб України – це один із чотирьох офіційних символів поряд з Прапором, Гімном і Конституцією.

19 лютого 2024 року виповнюється 32 роки від дня затвердження Державного герба України.

Як державний символ — Державний герб     України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття. 

    Проєкт герба, затверджений Верховною Радою, був розроблений українськими геральдистами — Андрієм ГРЕЧИЛОМ, Олексієм КОХАНОМ та Іваном ТУРЕЦЬКИМ. Постанова визначала Тризуб малим гербом України, вважаючи його головним елементом великого герба.

    Вперше про тризуб як про офіційний державний герб України заговорили ще у 1918 році. Під час Української революції, за пропозицією Михайла Грушевського, в Корсуні 25 лютого 1918 р. Тризуб був прийнятий як Великий і Малий державний Герб УНР.

    Тризуб на гербі УНР був оповитий стилізованими оливковими гілками – символ прагнення нової держави до миру із сусідами. Українська Центральна Рада пояснила його прийняття тим, що тризуб є знаком князівської влади (тризуб був родовим знаком київських князів Рюриковичів) і спадкоємності української державної традиції.

    З 22 січня 1919 року, згідно із законом про Злуку УНР і ЗУНР, тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави Павла Скоропадського, а також Директорії.

Із давніх часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Археологи віднаходили зображення у багатьох пам’ятках культури, датованих ще першим століттям нашої ери.    

    Щодо походження і значення українського герба Тризуба існують різні теорії, жодна з них не є загальновизнаною. Відомо до 40 тлумачень знаку — тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою…. Інші вважають тризуб символом закодованого знання наших предків про Всесвіт і Божественну сутність. Наші предки ділили Всесвіт на Прав, Яв та Нав. Прав – місце перебування Божественних сил, Яв — місце де проживають люди, Нав – місце перебування душ предків. Автори іншої версії вважають, що в тризубі зашифроване слово «воля».

    У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Правляча у минулому тоталітарна система затаврувала його як “націоналістичний знак”. Використання Тризубу заборонялося, а “винуватців” жорстоко карали.

    Тризуб об’єднує українських громадян, які сьогодні захищають суверенітет і територіальну цілісність України від російської збройної агресії — він є символом, в якому закодована сила української нації, її дух, традиції та століття боротьби за незалежність.

Зображення Державного герба України є на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов’язковим додержанням пропорцій зображення герба. 

    Український тризуб має тисячолітню історію, уособлює прагнення нашого народу до волі, незалежності та процвітання, символізує для українців в усьому світі нерозривний зв’язок із Батьківщиною.

Вітаємо усіх з цим визначним днем! Будьмо гідними нашої історії та тих завдань, які стоять перед Українською Державою сьогодні.

Мирного неба та добробуту рідній Україні!

Разом до перемоги!

Все буде Україна!