1996 День Конституції України – державне свято, закріплене в самій Конституції (ст. 161).
Історичні попередники
сучасної Конституції України:
1.
Конституція Пилипа Орлика – 1710 рік;
2.
Конституція УНР – 29 квітня 1918 року;
3.
Мала конституція ЗУНР – 13 листопада 1918 року;
5.
Тимчасова Конституція Карпатської України – 15 березня 1939 року;
Напрацювання
стартового проекту Конституції були зроблені ще в 1992–1993 роках, але так і не
були прийняті. Згодом, в 1995, всі гілки влади підписали договір, у якому
обговорювалися умови, як має бути розроблена Конституція. І тільки в 1996
створили спеціальну парламентську комісію і почали розгляд проекту. Депутати
працювали усю ніч з 27 на 28 червня – загалом безперервно 23 години. Зранку
закон був остаточно затверджений. Під час голосування "за"
висловилися 315 парламентарів. Закон набув чинності з дня прийняття.
Конституційний
процес в Україні після 1996-го року:
2004
– прийняття "Конституційної реформи" у Верховній Раді;
2010
– скасування Конституції 2004 року (без голосування у парламенті; рішенням
Конституційного суду України);
2014
– повернення до Конституції в редакції 2004 року;
2015
– внесення змін до частини децентралізації.
Чинна Конституція України складається з 15 розділів.
161 стаття зібрана у 14 розділів, а 15 розділ містить 17 перехідних положень.
Тексту Конституції передує Преамбула.
Конституція України – це не лише Закон законів, це серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства. Вона увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України.